Збірна Норвегії на даному історичному етапі переживає один із найпримітніших періодів з часів зародження футболу в цій країні. По-перше, у команді Столе Сольбаккена є природжений бомбардир, який входить до трійки найсильніших у світі, а також інші футболісти підібралися цілком пристойні. Поточним піком розквіту збірної Норвегії є її виступ на минулому світовому чемпіонаті. Норвегія грала там сміливо й впевнено, зумівши виграти у чотирьох поєдинках із шести. Серед переможених норвежцями на стадії 1/8 фіналу опинилася Бразилія під керівництвом Карло Анчелотті. Інше — те, що практично в кожному поєдинку Норвегія «виїхала» за рахунок атакувальних дій, пропустивши у кожному з них від одного до чотирьох м’ячів. Не дивно, що турнірний шлях команди Сольбаккена перервався у чвертьфіналі проти прагматичної збірної Англії. За суттю питання стримування потужності збірної Норвегії зводиться до питання стримування Ерлінга Холленда, який у середньому забиває за збірну більш ніж один м’яч за матч. І лише вирішити це питання може далеко не кожна команда. Англія змогла це зробити у згаданому вище поєдинку. Цілком це під силу і команді Португалії. Вона на середньому рівні провела літній чемпіонат світу у Північній Америці. Під керівництвом Роберто Мартінеса команда дібралася до 1/8 фіналу. Здавалося б, виліт від майбутнього переможця мундіалю не є ганьбою. Однак так здається, якщо не рахувати склад португальців, лише середня лінія поля у складі Вітіні, Невеша, Нетту, Фернандеша, Жоау Фелікса викликає трепет. Звичайно, така збірна повинна претендувати на найвищі позиції в світовому футболі. Свій стартовий поєдинок Ліги націй португальці провели на своїй арені проти Уельсу. Виступаючи в ролі явного фаворита, команда Португалії діяла на стриманих оборотах, створювала моменти, але задовольнилася лише одним голом. Головне, що сталося в тій зустрічі, це не перемога португальців, а той факт, що Жорже Жезус дозволено змінювати Кріштіану Роналду хоч би в середині другого тайму. Гості значно більш різноманітні та класні, ніж норвежці.